Босоніж зеленою травою|書籍線上App不用買-HotApp4Game

Книга Антона Борисенко.

"Ранкові промені прослизнули у хатину й освітили акуратно складені на поличках товстенні книги, потерту гітару, глиняні горщики, сухий хмиз. Ця затишна оселя оберігала закоханих від мінливого настрою погоди, зігрівала, леліяла. Завітала білосніжна коза, і тепер вимогливо бекала та стукотіла ратицями по засланій лепехою земляній підлозі.

Білосніжко, − спросоння промовила Зоряна, – зачекай-но хвильку.

Але Білосніжка не відступала. Вона ще раз пробекала, а потім заплигнула на ліжко і почала шматувати картатий плед, що їм накриті були Дивний та Зоряна.

Мабуть, уже четверта, − зазначив чоловік.

Ця звичка міряти день годинами, а життя – роками лишилася ще з тих часів, коли оті двоє жили у великому місті. Олег, саме так тоді називали Дивного, і Олена, а це ім’я належало Зоряні, були студентами третього курсу університетів. Він – якогось технологічного, вона – економічного..."